Чомусь одні задачі працівники виконують з ентузіазмом і справляються з ними, а до інших навіть не приступали. При цьому не можна сказати, що працівники ліняться. У чому може бути причина?
Окрім найбіль поширеної серед керівників гіпотези про те, що «не бажають», реальні причини наступні:
Здебільшого усі ці причини витікають з однієї — помилка при постановці задачі.
Ставити задачі на словах зручно, але те, що не зафіксовано, можна не робити. Не розчув, забув, загубив, не в приорітеті. Коли задача зафіксована на бумазі, або хоча б у повідомленні, складно відкрутитись подібними відмазками. Доведеться виконувати.
З нашого менталітету досі ще не викоринився механізм працювати «від забору до обіду». Через не позначені терміни виконання чекати від працівника виконаної роботи можна нескінченно.
Складні у розумінні задачі з більшою долею вирогідності будуть прокростируватися. Але якщо у складній задачі перша дія буде описана максимально просто, то і почати виконання співробітнику буде значно простіше.
«Піди туди, не знаю куди і принеси те — не знаю що». Коли не зрозуміло яким повинен бути кінцевий резьтат, страждають обидві стороні:
Керівник — не зрозуміло як її оцінювати;
Виконавець — не зрозуміло, що очікують.
Ресурси це: час, гроші (бюджет), повноваження, матеріально-технічна база. За відсутності необхідних ресурсів задача може виконуватись або довго, або мати інший результат.
Керівнику зі своєї дзвіниці видніше, але рівень обізнаності у питаннях може відрізнятись. До того ж не варто забувати, що усі працівники мають різну кваліфікацію та різну завантаженість поточними задачами.
В задачах-наказах не має місцю ні творчості, ні відповідальності, ні ініціативі. Це бездумне виконання у вузьких рамках. Не росте ні співробітник, ні компанія.
Задача-проблема дозволяє співробітнику самостійно обирати спосіб рішення і відповідати за результат, адже це була не ваша ідея, а його особиста. Ви лише коригуєте його дії та задаєте вектор.
SMART-задачі мають просту логіку та структуру, але головне — чітку ціль і терміни виконання.
Мінімум — виконання задачі на 100%, або з приємлемим для вас результатом. Максимум — більше 100%. Тобто таке виконання, від якого захоплює подих. Доносіть до працівника очікуваний максимальний результат. Виконає мінімум — ви нічого не втратите.
«Добиватися» означає вимагати від працівника того результату, що був поставлений. Не половини, не 80%, а тільки 100. На це працівнику може знадобитись додатковий час, але як і з попереднім пунктом, краще його закласти додатково. Добиваючись виконання задач повністю у співробітників в подальшому не буде бажання приносити невиконану до кінця роботу.
Використовуючи певну послідовність дій ви точно будете впевнені у тому, що задачі виконуються та приносять необхідні результати: