Виняткові співробітники: як з ними працювати

На пошуки та взрощування ідеального співробітника, який буде відповідати усім критеріям на посаду, можна витратити все життя. Оскільки більшість власників та керівників такої кількості часу не мають, їм доводиться послаблювати критерії і працювати з тими, хто є на ринку. Серед великої кількості різних людей трапляються і «виняткові» співробітники. Хто вони та як з ними працювати?

Винятковий співробітник

Винятковий співробітник це однозначно не «збитковий кадр», що не може не тішити, проте на взаємодію з ним доведеться витратити набагато більше часу, нервів та енергії, в порівнянні з посереднім. Що найбільше дивує так це те, що більшість таких у справі показують себе як чудові спеціалісти. Як би важко не було, але не варто нехтувати такими кадрами. 

Поняття «винятковий» це збиральний образ в колі керівників, який об’єднує людей за такими характеристиками:

Найцікавіше те, що проявитись ці характеристики можуть лише через час, або за певних обставин. Іноді такі робітники стають настільки нестерпними, що починає «вити» не тільки керівник, а й його колеги і тут вже тільки звільняти.

Небезпечні типи співробітників

Іноді задати жару в колективі може будь хто. Проте існують реально небезпечні типи співробітників, поводитись з якими, як з вогнем, потрібно обережно.

Бунтар

Характерні риси:

• Ненавидить керівництво та слабких
• Не визнає правила
• Не приймає будь-яку критику
• Спалахи агресії

Бунтар ніколи не визнає правил. На перший погляд може здатись, що ця людина створена для змін і зможе принести щось нове, проте він не здатний контролювати себе та не визнає жодних авторитетів. Така поведінка не пов’язана з моральними поглядами, а пояснюється лише внутрішньою необхідністю бути поза правилами. Справа у владі — ніхто не може бути над ним. Саме тому бунтарі небезпечні тим, що підривають дисципліну, деморалізують колектив та забирають час.

Всезнайка

Характерні риси:

• Неповажно ставиться до колег, начальства, клієнтів
• Робить недоречні зауваження та неприємно висловлюється
• Робить все по-своєму
• Не визнає помилки

Найчастіше це люди, котрі доволі довго працюють в компанії і більше всіх знають. Або просто мають великий досвід у цій сфері. Особистий «правильний» погляд, на його думку, дає йому право критикувати керівництво та його розпорядження, затягуючи процеси. Така віра в свою вийнятковість робить його нестерпним для новачків через постійне втручання в їх роботу та закритим всім іншим до будь-якого конструктивного діалогу. 

Саботажник

Характерні риси:

• Готовий взяти на себе будь-які обов’язки, щоб тільки не продовжувати розмову
• Постійно прокрастинує
• Сарказм та спроби все іронізувати у висловлюваннях
• Ніколи не визнає свою провину

Головна мета саботажника — вивести всіх з рівноваги. Тільки так він знаходиться сам в рівновазі. Робить він це будь-якими підходящими способами: постійно перебиває, насміхається, завжди уходить від прямої відповіді тощо. Особливу загрозу такий тип несе для керівника тому, що часто може стати неформальним лідером в колективі. Такі постійно «винятко», але ніколи не йдуть.

Як бути зі складними співробітниками

На жаль якогось єдиного рішення, якщо це не звільнення, немає. Проте, якщо діватись нікуди, все ж існують способи як з ними взаємодіяти. Розглянемо типові ситуації.

Щоб не бути голослівним та не брати ситуації та методи їх вирішення «з повітря», краще про них розкажуть реальні керівники та власники компаній, які з цим стикалися у своїй роботі.

Відкрито заперечує розпорядження керівника у присутності інших працівників

«Робота в команді вимагає поваги та професіоналізму від усіх її членів. Незалежно від посади, яку вони обіймають. Для мене, як керівника, ця ситуація неприпустима з 2-х причин:

1. Моя роль передбачає, що я маю певний рівень поваги та довіри з боку команди. Така поведінка ставить під сумнів мої рішення та вказівки.
2. Це негативно впливає на загальний моральний дух колективу та створює атмосферу неповаги та непослуху.

Що до мого особистого досвіду, то з такою ситуацією я зіштовхнувся лише один раз. І ось що я тоді зробив:

1. Не помітив цю шпильку та перевів її в жарт;
2. Відразу ж викликав людину, яка це зробила, на особисту розмову;
3. Запитав чому вона так зробила (я вважаю, що така розмова призведе до того, що людина сама прийде до цього висновку);
4. Перерахував причини чому для мене така поведінка неприпустима;
5. Розказав їй своє бачення стосовно заперечень розпорядженням та рішенням;
6. Попередив про те, що ця ситуація не вплине на наші подальші робочі взаємини. Але додав, що якщо це повториться, то ми попрощаємось.

Як виявилось, це були просто емоції. І піддавшись їм співробітник просто показав свою невихованість. З того часу я намагаюся бути більш уважним до настроїв у колективі і оперативно вирішувати проблеми, щоб подібне не повторилося.»

Історії про те, як потрібно працювати інакше

«Зустрічали ви колись підлеглого Всезнайку? Працівника, який не просто багато знає, а вважає, що знає все! Він завжди має свою думку, яку обов’язково нав’яже всім навколо, навіть якщо ніхто не питає. Критикує, саркастично коментує, іронізує – одним словом, робить все, щоб підкреслити свою «винятковість» та знецінити думки інших. Звісно, така поведінка не може не дратувати. Колектив демотивуюється, конфлікти множаться, командний дух випаровується. Що ж робити з таким «знавцем»?

По-перше, не терпіти й не мовчати. Найкраще, що можна зробити в такій ситуації спокійно та відверто поговорити з працівником. Підкресліть важливість командної роботи, поваги до думки інших та відкритості до нових ідей.

По-друге, дайте Всезнайці можливість висловитися. Вислухайте уважно, щоб зрозуміти його мотиви. Можливо, він не усвідомлює, що його слова та дії демотивують інших.

По-третє, обговоріть допустиму поведінку в команді. Це може включати правила щодо переривання, критики та нав’язування власних думок.

І останнє, іноді трохи здорового гумору може допомогти розрядити ситуацію. Зверніть увагу на Всезнайку доброзичливою іронією, але без образ. Це може допомогти йому побачити себе збоку та змінити свою поведінку.

Допоможіть Всезнайці стати цінним членом команди. І хто знає, можливо, колись він стане джерелом натхнення для вашої команди?»

Вважає, що всі завдання керівництва неважливі, але не відмовляється їх виконувати

«Якщо є співробітник, який вважає, що завдання керівництва неважливі — це вже недопрацювання менеджера. Тому важливо не доводити до таких ситуацій. Щоб уникнути несумлінних працівників, я ще на випробувальному періоді ставлю завдання з чіткою метою та критеріями. Так ми бачимо, чи людина розуміє, навіщо робити завдання, чому це важливо, та як вона виконує це завдання. Завдяки цьому ми ніколи не стикаємося з подібними «проблемними» працівниками.

Якщо співробітник вважає, що завдання керівника неважливе, раджу рухатися покроково: 

1. Спочатку відкрито поспілкуйтеся з менеджером. Призначте зустріч та вислухайте його думку на пояснення. 
2. Поясніть свою позицію та позицію компанії, чому це завдання важливе — для стратегії, доходу, бізнесу в цілому. Покажіть на цифрах, як воно вплине на успіх й результати співробітника та всієї команди.
3. Намагайтеся виявити приховані проблеми. Можливо, небажання викликано незадоволеністю компанією в цілому, керівником або іншими особистими причинами. Якщо так, то з цим треба працювати окремо.
4. Долучайте менеджера до планування та стратегічних завдань, якщо раніше цього не робили. Наприклад, в рамках роботи з партнерами ми влаштовуємо зустрічі раз на квартал, де вся команда Partnership обговорює майбутні плани. Я не «спускаю завдання згори», а слідкую, щоб усі долучилися. Ми проводимо брейншторм, разом генеруємо ідеї та разом продумуємо завдання, які приведуть до досягнення особистих KPI співробітників та компанії. 

Завдяки останньому у працівника не буде виникати питання «Навіщо це потрібно?». Бо тепер він сам дотичний до постановки завдань. 

Після виконання завдання надайте зворотний зв’язок щодо якості виконання, зупиніться на результатах. Опишіть, як результат завдання вплинув на досягнення менеджера та бізнесу в цілому. Це буде додатковою мотивацією. Адже співробітник розуміє, що витрачений час привів його до конкретного ефекту».

100% ідеальних людей в цьому світі не існує. Тільки якщо вони не святі. Однак у вас бізнес, а не релігійна організація. Або ви дуже довго шукаєте максимально підходящих вам, або доводиться працювати з тими, хто є. Реальна практика показує, що підходи можна знайти для будь-якого співробітника.